Сторінка для батьків

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Будьте для Ваших дітей прикладом у всьому.
2. Зробіть для своїх дітей куток для занять. Коли учень готує уроки, не відривайте його на сторонні справи.
3. Вчіть дітей бути у всьому бережливими.
4. Частіше бувайте у школі, радьтеся з вчителями з питань виховання дітей, допомагайте вчителям краще вивчити Ваших дітей.
5. Не кажіть нічого поганого про школу, вчителів, прищеплюйте дітям любов і повагу до школи.
6. Слідкуйте за чистотою і охайністю дитини, за акуратним утриманням підручників, одягу. Чистота і акуратність дисциплінує дітей.
7. Дотримуйтесь режиму дня. Слідкуйте, щоб дитина не перевтомлювалась.
8. Виховуйте у дітей вміння вести себе скромно і пристойно як вдома, так і на вулиці, в школі, в громадських місцях.
9. Виховуйте у дітей повагу до старших і молодших.
10. Не використовуйте фізичне покарання до дітей, спокійно поясніть їм неправильність їх вчинків.
11. Не дозволяйте дітям самовільно витрачати гроші, вимагайте від них звіту.
12. Заохочуйте в дітей інтерес до книги, природи, туризму, спорту.
13. Привчайте дітей виконувати посильну фізичну роботу.
14. Знайте з ким дружать Ваші діти, як вони поводять себе.
15. Пам’ятайте, що виховання дітей – головний обов’язок батьків.
16. Пам’ятайте, що тільки у тісному співробітництві зі школою, можливо успішно вирішити питання виховання громадянина України.

ШАНОВНИЙ БАТЬКУ, ПАМ’ЯТАЙ!

У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серцеві моральність. Допоможи своїй дитині вибрати корисне заняття.

«Не суди про дитину по знаннях, суди про нього по його старанності, моральних якостях, звертайся не тільки до нього, а перш за все, до серця дитини. Вчи дитину людяності, тоді він полюбить працю, навчиться бути старанним і буде краще вчитись, тому що старання загострює розум».

«Не можна зводити духовний світ дитини тільки до навчання. Якщо ми будемо прагнути до того, щоб все життя дитини було зайняте уроками, життя його стане нестерпним. Він повинен бути не тільки школярем, але перш за все людиною з багатогранними інтересами, потребами, прагненнями».

Сухомлинський В. О.

Турбуйся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті «виховання».

Пам’ятай, батьку? Фізичне покарання – це показник не тільки Вашої слабості, розгубленості, безсилля, але і педагогічного безкультур’я. Ремінь і тумак вбивають в дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють її отрутою брехні. Не ставте Вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею! Говоріть з дитиною так, щоб не залишалось ніякого сумніву в тому, що Ви керуєтесь турботою і тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.

Будьте до кінця навіть в дрібницях правдивими і чесними із своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності дуже чітко помічають діти.

Не забувайте поділитися із своїми дітьми удачами і невдачами на виробництві, і вони будуть відкривати Вам свої таємниці, будуть чекати Вашої поради, підтримки.

Навчіть Вашого сина чи доньку вважати, що іграшковий автомобіль з поламаним колесом, ведмідь із відірваною лапою страждають від болі так само, як поранена птиця – це народжує у дитини чуйність і добре серце.

Пам’ятай, батьку? Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, і кожний куточок землі, кожний Ваш крок, слово, справа, з якими його особистість стикається ніби випадково, мимохідь

Враховуйте основні методи виховання: переконання, вправи, стимулювання. Не забувайте підвищувати свою педагогічну майстерність виховання, читайте статті і твори про виховання дітей.

ПАМ’ЯТАЙ, МАТИ!

Люби мати, свою дитину, але не розбещуй, не губи. Розбещення дітей частіше всього у відсутності заняття. Розбестити дитину можна і в бідності, а при ласкавій суворості можна виростити дитину справжньою людиною і в багатстві.

Виховуйте вдячність. Якщо нема любові на твою самовідданість – вважай, що діти тільки споживають твою любов. Хай буде добре не тільки дітям, але і тобі. Не буде тобі щастя без щастя твоїх дітей, але нехай і їх хвилюють твої біди.

Будь другом дітей, але не приятелькою. Будь поряд з дітьми, але не вище. Будь доброю, але не добренькою.

Вчи дітей думати не про речі, а про справу.

Дочка нехай допомагає матері, а син нехай захищає її. Ніхто не має права сидіти без діла, коли трудиться мати.

Мати, пам’ятай: все краще – дітям.

Мати, пам’ятай про себе, бо якщо забудеш, погано стане дітям. Не дозволяй, мати, володарювати вимогам, бажанням, претензіям твоїх дітей.

Все йде від тебе, все підкоряється тобі, мати.

Діти, пам’ятайте про матір, її любов до вас!

МОВНИЙ КОДЕКС

– Якнайчастіше спілкуйтеся з дитиною;
– щиро і правильно відповідайте на запитання дитини;
– шануйте гідність співрозмовника, давайте йому можливість висловити думку;
– не підвищуйте голос у розмові з донькою чи сином;
– якнайчастіше вживайте «формули ввічливості»: будь-ласка, перепрошую, вибач, прошу вибачити, дякую – виявляйте доброзичливість, прихильність;
– читайте і співайте дитині і разом з нею;
– учіть разом вірші, пісні, загадки, приповідки, скоромовки;
– поєднуйте слово і гру, слово і малюнок;
– не допускайте у вашій оселі лайливих слів;
– привчайте дитину до мовного етикету за столом, у транспорті, магазині, на вулиці;
– виправляйте мовні огріхи, власні, а також ваших рідних, друзів, колег;
– пояснюйте дитині значення незрозумілих слів;
– учіть правильно будувати речення;
– ведіть словничок, записуйте перлини мовної творчості вашої дитини.

Отакий своєрідний мовний кодекс, напевне, допоможе виховати у підростаючого покоління шану до рідної мови. Чи може бути щось благородніше, ніж дитяча пристрасть до витоків духовності?

19 заповідей Марії Монтессорі для батьків

1. Дітей вчить те, що їх оточує.

2. Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

3. Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

4. Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.

5. Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.

6. Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.

7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.

8. Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.

9. Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.

10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.

11. Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненості у собі.

12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

13. Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.

14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так щоб в підсумку поганому не залишалося місця.

15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і  тоді вона зможе зараз або трохи пізніше виправити її.

17. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітною для тієї дитини, яка вже все знайшла.

18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов’ю.

19. У спілкуванні  з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер – пропонуйте їй найкраще, що є у вас самих.

А в народі кажуть: «Насправді у відносинах з дітьми все не так складно: хочете хороших дітей – будьте хорошими батьками».

Десять заповідей для батьків від Януша Корчака

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, та – третьому. Це і є незворотній закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, їй вона важка не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – її зустрічі з дітьми. Звертай на них якомога більше уваги – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.

8. Дитина – це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід твоєї плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвивання у ній творчого вогню. Дитина розгортається, як сувій від любові матері і батька, у яких буде рости не «наше», не «своє», не «власне» дитя, а таємнича душа, дана на зберігання і супровід, поки недосвідчена і беззахисна.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, негарною, невдахою, люби дурною, некерованою маленькою дитиною, люби незграбним, егоїстичним, сердитим підлітком, люби таким, що не виправдав твоїх надій та очікування, потайним, дивним, нещасним дорослим … Спілкуючись із дитиною  – радій, радій завжди з повним правом, тому що дитина – це твоє свято, яке поки що з тобою.

5 простих причин, які заважають дитині полюбити школу

1. У дитини з ранніх років немає мотивації вчитися хоч чогось

Якщо з першого класу водити дитину до репетиторів і змушувати її сидіти над уроками до ночі, вона навряд чи зрозуміє, навіщо це потрібно. І навряд чи буде слухати батьків, які стверджують: по-іншому ніяк не вступити до престижного вузу, не отримати гарну освіту, не стати успішним. Кафе-морозиво після школи – це мотивація, а престижна посада через 20 років – ні. Першокласник взагалі не бачить зв’язку між сьогоднішнім днем ​​і зовсім далеким (як йому здається) майбутнім. Він і пам’ятає всього кілька років зі свого життя.

Діти живуть тут і зараз, у своєму власному світі, де іграшкова машина набагато важливіша за справжню.

Ще одна шкідлива звичка батьків – розповідати дитині про «недостойні» професії. Мовляв, не будеш добре вчитися, підеш двірником працювати. Або офіціантом. Такі аргументи лише покажуть, що ви не поважаєте чужу працю (вкрай важливу, між іншим) і живете під владою стереотипів. Та й викликати в школяра міфічний страх замість мотивації – не найкраща ідея.

2. Сучасному школяреві важко зосередитися

Дитині, яка росте в епоху інтернету, складно сконцентруватися на чомусь одному. Наприклад, на монотонному голосі вчителя. Діти люблять барвисті сюжетні ігри на планшеті і чудово сприймають агресивний монтаж – їхня свідомість стала кліповою. Їм простіше подивитися годинний динамічний YouTube-ролик, ніж всидіти на нудному 45-хвилинному уроці від початку і до кінця. Хоча, якщо вчитель використовує на уроці відео, музику і активно залучає до процесу самих учнів, це може все змінити.

І все-таки корисно з дитинства вчити дитину концентрувати увагу і шукати альтернативи, якщо недоступно те, чого хочеться. Для цього підійдуть, наприклад, настільні ігри, які вимагають терпіння, посидючості і спостережливості (наприклад, «Монополія» або звичайні шашки). А ще обов’язково порадьте книги з захоплювальним сюжетом. Спокійно посидіти з книгою – взагалі хороший щоденний ритуал і для дитини, і для всієї родини.

3. Дитина не ладнає з однокласниками і вчителями

У лютому минулого року BBC News опублікували сумну статистику: дві третини дітей знаходяться в постійному стресі. У дослідженні брали участь 700 дітей 10-11 років. Найчастіше діти переживають через дві причини: стосунки в сім’ї та невдачі в школі. Причому невдачі стосуються не тільки оцінок – це може бути сварка з однокласниками або вчителем. Дитина куди гостріше сприймає нездорову атмосферу в колективі, ніж дорослі. Як можна отримувати задоволення на уроках, якщо над тобою сміються або, ще гірше, цькують?

А можливо, у дитини просто немає хорошого друга в класі або вона терпіти не може свого вчителя, або боїться бути з навколишніми самою собою. Батькам обов’язково варто розмовляти про все це з дитиною і не ігнорувати її пригнічений настрій. Часто батьківської участі, чуйності і турботи вистачає, щоб школяр навчився самостійно справлятися зі стресом. А якщо це не допомагає – варто звернутися до психолога або змінити школу.

4. Погані оцінки псують дитині настрій

У багатьох країнах, у тому числі і у нас, запускають альтернативні школи , де дітей не поділяють за принципом «двієчник-відмінник». Не дивно: бальна система в українських школах здатна травмувати дитину, змусити її підлаштовуватися під чиїсь вимоги на всі 11 років. А коли ще й батьки висловлюють своє невдоволення через оцінки, дитині гірше подвійно.

Але таке ставлення до позначок не зовсім виправдано. Психолог Бенджамін Харді, наприклад, вважає, що трієчники домагаються значно більших висот у дорослому житті, ніж зразкові відмінники. Просто на них не тисне страх отримати двійку за альтернативне рішення задачі. А значить, можна експериментувати, творити, сміливо шукати нестандартні підходи.

Загалом, дивіться не на позначку в щоденнику вашої дитини, а на глибину її знань. Системні знання засновані на інтересі до предмета, а не на бажанні отримати чергову п’ятірку. А вчитель не завжди може гідно оцінити, наскільки важливий і цікавий його предмет для кожного учня, особливо, коли в класі більше двадцяти чоловік. Хоча б ви не розчаровуйте власних дітей.

5. Дитині не вистачає повноцінного сну і відпочинку

Навряд чи в понеділок, після активних вихідних і чотиригодинного сну, ви дуже хочете їхати на роботу (а якщо так – ви щаслива людина!). Дорослим здається, що дитина легко справляється з недосипом і навантаженнями, адже у дітей енергії, хоч греблю гати. Насправді, школярі втомлюються не менше за своїх батьків, тому і відпочивати повинні повноцінно. Втома, яка поступово накопичується у дитини, може викликати поганий настрій, тривогу і навіть невроз.

Нехай дитина не плутає відпочинок з сидінням за комп’ютером або в телефоні. Порадьте їй дотримуватися режиму сну навіть у вихідні дні – лягати до 12 години ночі, навіть, якщо завтра контрольна або іспит. Кожен день їй варто гуляти на свіжому повітрі, правильно харчуватися і отримувати якомога більше нових і різних вражень. Сходіть разом в аквапарк або цирк – це додасть дитині сил для того, щоб якісно засвоювати новий матеріал.